полізти

-зу, -зеш, док.

1) Почати повзти (про плазунів, членистоногих і т. ін.); поплазувати. || Почати пересуватися, спираючись на руки і ноги; порачкувати (про людину).

2) перен., розм. Почати йти (у 1 знач.) поволі. || Зійти, піднятися куди-небудь насилу, через силу. || зневажл. Почати настирливо пересуватися, незважаючи на перешкоди. || Почати входити, заходити кудись. || Повільно посунути великою масою (про дим, туман і т. ін.). || Почати повільно поширюватися (про чутки, вісті і т. ін.). || Рухаючись, пересунутися з одного місця на інше; сповзти.

3) Почати підніматися по чому-небудь угору або спускатися вниз, допомагаючи собі руками і ногами або лапами.

4) на кого – що. Почати забиратися, вилазити на кого-небудь високого, щось високе або розташоване вгорі. || Перелізти або почати перелазити через що-небудь. || перен. Повившись, піднятися вгору (про виткі рослини).

5) перен. Почати висовуватися назовні, вилазити на поверхню.

6) розм. Почати залазити, пробиратися куди-небудь. || Почати влазити кудись. || Зануритися у що-небудь рідке; поринути.

7) з інфін. і без додатка, перен., розм. Почати настирливо звертатися до кого-небудь із чимсь. || Почати настирливо домагатися якоїсь посади, певного становища і т. ін. || на кого – що. Навально посунути на кого-, що-небудь (про ворожі сили). Полізти в бійку.

8) розм. Просунути руку, пальці куди-небудь, у щось. || Зробити рух у напрямі до чого-небудь.

9) Розпастися на шматки (про тканину, хутро).